Одяг є предметом першої необхідності. Процес створення одягу дуже різноплановий. Дизайнери і модельєри – конструктори створюють нові моделі, розробляють лекала викройок. Закрійники розкроюють тканину, швеї виконують усі операції з пошиття.
Закрійники працюють в ательє, на швейних фабриках. Вони знімають мірки із замовників, будують за цими мірками креслення і виготовляють шаблони. Потім розкладають шаблони на тканині та обводять їх крейдою. Після цього розкроюють тканину вручну.
Професія закрійник не рекомендується людям, які мають захворювання:
- органів дихання (бронхіальна астма та ін.);
- серцево-судинної системи (гіпертонія, вади серця, серцева недостатність та ін.);
- опорно-рухового апарату, особливо які обмежують рухливість рук (хронічний ревматизм і ін.);
- нервової системи (неврози, пухлини та ін.);
- органів зору (катаракта, косоокість та ін.);
- алергія на робочі матеріали.
Швачка зшиває готові частини в одну. Від якості роботи швачки залежить зовнішній вигляд одежі.Здійснює пошиття виробів вручну або на різноманітних універсальних машинках (ґудзикових, петельних, вишивальних, оверлоці тощо). В процесі роботи ліквідовує обрив ниток, міняє шпулі, регулює натягнення ниток і частоту строчки, перевіряє якість крою, відповідність фурнітури кольору і призначенню виробу.
Для оволодіння даною професією необхідна добра підготовка з анатомії й фізіології людини, математики, креслення, малювання, хімії, фізики та трудового навчання. В перспективі можна вивчитись на кравця та закрійника.
Легка промисловість лише називається легкою. Насправді це важка праця, на яку ще не кожен погодиться. В хороших швачок, кравця або закрійника мають бути спритні руки і відмінний зір (ще б щодня втягати нитку в голку), а також завидна посидючість. Хто хоч раз в житті щось шив, той зрозуміє!