В умовах сьогодення, коли в нашій державі проводиться черговий етап медичної реформи, багато медичних працівників втрачають свої робочі місця. Що робити людині, яка має неперервний медичний стаж роботи? Де себе реалізувати, коли у сільській місцевості й так бракує вакансій? Самій людині здається, що у неї дуже мало шансів продовжити свою професійну діяльність. А тут ще й коронакриза…
Така ситуація склалася у медичного працівника з кваліфікацією фельдшера-лаборанта Людмили Зведеновської. Маючи 25 років медичного стажу та групу інвалідності, жінка була звільнена в червні 2020 року по скороченню чисельності працівників з посади лаборанта Джуринської амбулаторії загальної практики сімейної медицини.
У відчаї та розпачі, без надії, що знайде роботу за фахом та за місцем проживання, Людмила одразу звернулася за допомогою у пошуку роботи в районну службу зайнятості.
Співпраця з кар'єрним радником, психологічна підтримка фахівців служби зайнятості дали свої результати. Жінка з часом зрозуміла, що не можна втрачати надію, бо в народі кажуть «Втратив надію - втратиш усе».
За результатами профілювання кар’єрним радником Ольгою Барчишеною були визначені потреби і можливості безробітної в пошуку бажаної роботи. Разом вони склали індивідуальний план працевлаштування та підібрали комплекс заходів та послуг для пошуку роботи. Також, фахівець служби зайнятості запропонувала пропозиції роботи за фахом. Проте вакансії були в межах області, з мінімальною зарплатою та без можливості проживання.
Час йшов. І ось, нарешті, 04 вересня 2020 року, в базу вакансій Шаргородської районної філії Вінницького обласного центру зайнятості надійшла вакансія на посаду лаборанта (біологічні дослідження) від Комунального некомерційного підприємства «Шаргородська центральна районна лікарня». Кар'єрний радник Ольга Барчишена, не вагаючись, повідомила безробітну, яка, звичайно, погодилася відвідати роботодавця. Радості Людмили не було меж, коли вона отримала згоду роботодавця на працевлаштування. Не злякало нашу безробітну Людмилу те, що потрібно буде добиратися маршруткою до місця роботи з села, де вона проживає за 14 км. Це ніщо, у порівнянні з тим, що бути без роботи. Мрія збулася і вона, нарешті, знову працевлаштувалася, і головне - за фахом.
З 09 вересня 2020 року Людмила Зведеновська знову у колективі. Роботою та колективом задоволена і щиро вдячна фахівцям служби зайнятості за підтримку та що в найкоротший термін підібрали підходящу роботу.